ЛІТЕРАТУРНА ПОДОРОЖ КАЗКАМИ НАТАЛІ ЗАБІЛИ
Бібліотекар.
Доброго дня! Рада вітати вас мої читайлики. Які ви гарненькі, як чудово сяють очі, рожевіють рум’яні щічки. У вас хороший настрій? Покажіть його на своїх обличах. Молодці!
У нас сьогодні ніби свято,
Гостей зібралося багато
Встаньте діти, посміхніться,
Гостям нашим поклоніться
Учні
Ми вам раді добрі люди і вітаєм щиро вас.
Бібліотекар
Слайд 1.
Сьогодні ми з вами вирушимо в літературну подорож присвячену творчості улюбленої дитячої письменниці Наталі Львівни Забіли. Я думаю, що всім вам знайоме це ім’я.(портрет Н. Забіли)
Назва нашої літературної подорожі «В казках і в житті».
Яким же видом транспорту ви хотіли б подорожувати?
Я пропоную вам транспорт, яким треба подорожувати саме зараз, коли ви ще живете в країні дитинства.
Учні
Слайд 2.
Ну й чудова залізниця!
Скрізь порядок, як годиться,
Все по справжньому, але…
Всі малі і все мале.
Слайд 3
Не вагони – вагонята.
Паровозик – маленя.
Вбрані хлопчики й дівчата
В залізничне убрання.
Слайд 4
Хто не вірить – подивіться,
Що за дивні тут діла,
Це – Південна залізниця
Не велика, а Мала.
Слайди 5,6,7.
Бібліотекар
Так це Мала Південна дитяча залізниця, якій присвятила свій віршований твір Наталя Забіла, насправді, яка вже існує 60 років в м. Києві. Обслуговують дітей – пасажирів юні залізничники – машиністи, касири, провідники та чергові по вокзалу, хлопчики та дівчатка до 15 років.
Ця дитяча залізниця –
Для дітей – не просто гра:
Тут по справжньому навчитись
Працювати дітвора.
Сьогодні з вами подорожують: чергова по вокзалу – Горгула Катя, провідники – Нікіта та Міша Горгула
Тож бажаю вам цікавої подорожі і бажання читати твори Наталі Забіли.
Вперед із піснею. (пісня «Голубой вагон»)
Слайд 8.
Перша зупинка – Біографічна.
Слайди 9-15
Бібліотекар. Н. Забіла народилась в Петербурзі, славетному російському місті. В її родині любили літературу, музику. Мати часто читала вірші, казки. Тому маленька Наталя з малку цікавилась літературою. Вже в чотири роки пробувала писати віршики.
Коли їй було 14 років, сім’я переїхала до України і поселилися поблизу міста Харкова, в містечку Люботин. В 17 років Н. Забіла вже працює вчителькою. Вона дуже любила дітей, тому саме маленьким читачам віддала теплоту свого серця, талант, нелегку творчу працю.
Понад 200 книжок для дітей написала Н. Забіла – це приспівки, лічилки, абетки, віршовані казки, п’єси. Усі твори Н. Забіли охопити неможливо. Сьогодні під час подорожі ми познайомимося з деякими з них ,
Слайд 16
Друга зупинка – Чарівна річка приспівок, лічилок.
Бібліотекар. У Наталі Забіли дуже багато творів для маленьких дітей. Поетеса розмовляє з ними мовою матері. Тому поезію Наталі Забіли можна назвати материнською піснею, цікавою, дбайливою
Учень.
Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой ладусі, ладки!
Де були ви?
- У бабусі.
- Що їли?
- Оладки.
- З чим оладки?
- Із медком та солодким молочком.
- А де брали медок?
- Доставали у бджілок,
У садку зеленому,
Під рясними кленами;
Під кленами, під липами,
Де ягоди розсипані
- Хто розсипав?
- Гуси.
- Хто збере?
- Бабуся.
- Хто поїсть?
- Дитинка – дівчинка Марійка.
Бібліотекар. Коли ви граєте в ігри, вам обов’язково треба вибирати ведучого, і в цьому завжди допоможе лічилка Наталі Забіли.
Учень.
Мені дуже подобається така лічилочка.
Раз, два – дерева,
Три, чотири – вийшли звірі,
П’ять, шість – пада лист.
Сім, вісім – птахи в лісі.
Дев’ять, десять – полуниці
Хто знайде тому, жмуриться.
Слайд 17
Третя зупинка – Озеро віршів.
Бібліотекар. Вірші Наталі Забіли такі звучні, такі бадьорі, такі ласкаві, що від них робиться радісно. Пригадуєте віршик знайомі ще з раннього дитинства: «Сорока – ворона діткам кашку варила»? схожа історія сталася із мамою – сорокою у вірші Наталі Забіли «Сорока – білобока»
Слайди 19-33
«Сорока - білобока»
У сороки – білобоки п’ять малят – сороченя.
Усі чисто хочуть їсти. Треба всім їм дати лад.
От сорока – білобока поскакала на поріг
І до хати працювати поскликала діток всіх,
Цей, здоровий, носить дрова,
Той, швидкий, пшоно товче…
Третій в чашку цідить бражку,
А малий млинці пече.
Тільки п’ятий хоче спати,
Помагати не біжить, -
У садку в холодочку ліг на травці та й лежить,
У сороки – білобоки все вже зроблено як слід.
Вся родина й господиня посідали за обід.
Ті – до кашки, ці – до бражки,
Ще й млинців по п’ять, по шість,
А ледащо хай поплаче! –
Хто не робить, той не їсть,
Як почув це братик п’ятий, -
Не схотів на травці спати,
Аж підскочив: - Як це так?!
Я – в господі, я – в городі,
До роботи я мастак!
Ось він в полі бараболю обгортає залюбки,
До городу носить воду, поливає огірки.
Ще й на вишню на найвищу лізе ягідок нарвать.
Вже й приносить вишень досить,
Щоб усіх почастувать.
А сорока – білобока не нахвалиться сама:
- В мене діти працьовиті, зовсім ледарів нема!
Бібліотекар. У кожного є своя улюблена пора року. У будь – яку року , прекрасна земля, чотири рази на рік вона змінює одяг, у неї з’являються обнови.
Зі сторінок творів Н. Забіли до нас завітали чотири красуні
Слайд 34
«Пори року»
Весна
Весела, гарна й кучерява
Маленька дівчинка Весна
Біжить, сміється, сіє трави,
І пісня ллється голосна.
По всіх усюдах пісня лине,
Усе пробуджує від сну,
І всі комашки, всі рослини
Вітають дівчинку Весну
І луки буйно зацвітають,
І свіжим листям гай шумить,
А дівчинка росте, зростає
Не щогодини, а щомить.
Слайд 35
Літо
Це не дитя вже – подивіться
На гарну дівчину струнку!
Вона збирає полуниці
І стиглі вишні у садку.
І, світлом сонячним залита,
Слідкує, щоб усе росло…
Її тепер вже кличуть – Літо
Хороше Літечко прийшло!
І сонце тепле, й небо синє,
І всюди праця йде на лад.
Вже запашні копиці сіна
На луках вистроїлися в ряд.
Слайл 36
Осінь
Дні йдуть – і золота пшениця
Додолу хилить колоски.
Не дівчина вже – молодиця
Виходить в поле залюбки.
Турбот і справ у неї досить,
В роботі їй не заважай:
Це працьовита й щедра Осінь
Збирає добрий урожай
Ще й помаха пташкам привітно:
- До вирію летіти час! –
І жовте листя непомітно
З дерев зриває раз у раз
Слайд 37
Зима
Вже зникла дівчина колишня
І молодиці вже нема…
І тільки бродить в білій тиші
Бабуся лагідна – Зима
Вона вкриває льодом води
Усіх ставків, озер та рік,
Під сніг ховає в полі сходи,
Щоб лютий холод їх не пік;
Велить, щоб віхоли гуділи,
Хилить все живе до сну…
І все спочине… І зраділо
Зустріне дівчинку – Весну!
Танець «Дівчина весна»
Слайд 38
Четверта зупинка – Ботанічний сад.
Слайд 39
Бібліотекар. Світ навколо нас дужу привабливий та цікавий. І ми живемо в ньому як у рідному домі, ім’я якому – Природа. Н. Забіла знає, що юних читачів цікавлять таємниці природи. То ж у своїх віршах поетеса закликає дітвору любити природу і оберігати її. Потрібно чути, що говорить кожна квіточка, що шепоче кожний листочок, бачити красу дерев. Розмовляти із ними як із живими істотами.
- Підемо в гості ми до матінки – Природи.
У світі квіток із лісом розмовлять.
- Йдіть, мої любі, під ноги дивіться,
Травам і квітам ніжно вклоніться.
Ласкаво просимо в царство квітів Н. Забіли.
Слайд 40
Учень
Недавно ще гула метелиця,
Іще лежить в низинах сніг
А вже барвінку листя стелиться
Зеленим килимом до ніг.
Слайд 41
Учень
Як зелені списи,
З вогкої землі
Виткнулися в лісі
Проліски малі
Слайд 42
Учень
На леваду я пішла б,
Ціла купа там кульбаб.
Ніби сонечка малі,
Посідали на землі.
Слайд43
Учень
Лікує хворе серце
Конвалія ота,
Що в лісі край озерця
Весною розцвіта.
Слайд 44
Учень
Сонце, смійся!
Дощик, лийся
Линьте краплі до землі!
Щоб на грядках у зернятках
Кріпли паростки малі.
Прийде літо.
Будуть квіти, будуть в мене восени
У віночку на головці
Чорнобривці запашні.
Слайд 45
П’ята зупинка – Зоопарк.
Бібліотекар. Мудра природа навчає нас завжди і всюди. Птахи вчать нас співати, бджілки – старанно працювати, мурашки – будувати. У природи є чимало таємниць. Щоб їх зрозуміти потрібно бути уважними та спостережливими.
Тож помандруємо лісовими стежинами разом з Наталею Забілою.
Слайд 46
Учень
Поміж дерев, найстаршим віком,
У гущавині серед трави
На сто дверей і двісті вікон
Стояв будинок мурашви.
Слайд 47
Учень
Неподалік, же тихо дзенькав
Серед трави ясний струмок,
Бджілок родина чималенька
Вселилась в гарний теремок.
Слайд 48
Учень
Очеретяна хатина
Біля річечки була,
І жила у ній родина
Не велика, не мала:
Жабка – дід і жабка – бабка,
Мама – жабка, тато – жабко
І веселе маленя
Жабенятко – жабеня
Слайд 49
Учень
Коли це раптом гілка над нами –
Тільки хрусь!
Сміється з гілки білка:
- Я зовсім не боюсь,
Я високо стрибаю далеко від землі
Безпечну хатку маю на дубі у дуплі
Слайд 50
Шоста зупинка – Лісова школа.
Бібліотекар. Щойно ми прибули до казкового лісу, де є школа для лісових мешканців.
До лісу йдемо, поспішайте,
Увагу, фантазію, кмітливість збирайте!
Бо лісові звірята вирішили перевірити чи добре ви вмієте відгадувати загадки. Та загадки не прості, а лісові.
Учень
По лісі стежинкою
Дівчинка йшла
І раптом клубочок
На стежинці знайшла.
Хотіла торкнутись –
Ой, що ж то за жах!
Цей сірий клубочок
Увесь в колючках. (Їжачок)Слайд 51
Учень
Хто на дереві над нами
Туки – туки – тук?
Прибиває щось гвіздками
Туки – туки – тук!
Робить він корисну справу,
Туки – туки – тук!
Ще одягнений яскраво
Туки – туки – тук! (Дятел) Слайд 52
Учень
Ой якісь цікаві звірі
У хатинці тут живуть!
Довговухі, зовсім сірі…
Хоч би знати як їх звуть! (Зайчик) Слайд 53
Учень
На грядці де росте редиска
Сидить якийсь не знаний звір,
На спині в нього сіра миска
І ніжки висунулись з дір.(Черепаха) Слайд 54
Слайд 55
Сьома зупинка – Казкова галявина
Бібліотекар. Твори Н. Забіли важка уявити без казок. Розгорніть книгу казок Н. Забіли і ви потрапите до дивовижного світу фантазії та цікавих пригод. В них багато вигадки, багато ніжності, щоб було і цікаво, і повчально, і мальовниче.
Сьогодні до нас завітала дівчинка, героїня казки Н. Забіли.
Слайд 56
Була собі одна маленька дівчинка. І була вона така ледача, якої ще світ не бачив. Ніколи нічого не робила, тільки спала, пила і їла. Всі діти охайні та чепурні, а в нашої дівчинки руки брудні, платтячко в неї засмальцьоване. От діти і співають їй пісеньку:
Ой ти ж дівчинко негарна,
Неохайна, нечупарна
Подивись на себе.
Вимий ручки, вимий личко
Позав’язуй черевички,
Одягнись як треба,
Бо як будеш бити байди
Серед нас не знайдеш
Приятелів, друзів
Ні з ким буде тобі гратись,
Будуть всі тебе цуратись
По усій окрузі.
А дівчинка їм відповідає:
От і ще мені турбота –
Лагодить одежу!
Працювати неохота
Краще я полежу.
Що з того, що ви мене
Будете цуратись!
Це для мене нестрашне –
Я не хочу гратись!
Та діти були дуже добрі, тому все ж вони не цурались лінивої дівчинки.
Якось всі діти зійшлись та пішли в зелений ліс. Взяли з собою кошики, щоб збирати полуниці та гриби. І наша дівчинка, а все таки, за всіма попленталась. Як прийшли діти до лісу, тай хто куди розбрелися. І грибів тут і ягід тут багато. Тож не лінувались малюки – в усіх повні кошики. А лінива дівчинка як прийшла до лісу, вибрала ягідне місце, сіла посеред травиці і давай їсти полуниці.
Додому збираються діти, а їй сподобалось так сидіти. От вона і каже їм:
От іще мені турбота!
Не піду додому я
З ранку там в усіх робота
Аж до вечора щодня:
Одягатись, умиватись,
Роно вранці у ставать
Прибирати всі кімнати,
Ще й панчішки зашивать.
Хай це роблять інші діти!
Я не хочу вдома жить
Краще буду в лісі жити
І нічого не робить.
Буду їсти полуниці
Та співать собі пісень,
Буду спати на травиці,
Якщо схочу, цілий день.
І вона пішла собі співаючи по лісі і так далеко зайшла, що коли діти стурбувались і кинулись її шукати ніде не знайшли лінивої дівчинки.
Якби не лінувалася вона працювати як усі діти, не довелося б її у лісі в голоді та в холоді сидіти, і жила б вона в дома, а не в дуплі, і були б у неї подруги та приятелі…
Дівчинка: Прочитайте цю казку діти і ви дізнаєтесь, які неприємні, страшні пригоди трапились зі мною в лісі із – за моїх лінощів.
Ну тепер уже цьому кінець.
Дайте мені швидше гребінець,
Розчешу я собі волосся,
Щоб лякатися вам не довелося.
Несіть мені води та мила
Зараз стану я чиста й біла,
А потім дайте голку й нитки,
Позашиваю я всі дірки.
Слайд 57
І почала дівчинка знову вдома жити й працювати та гратися з іншими дітьми. І всі її полюбили.
Бібліотекар. Пригадайте діти.
. з ким ще сталась неприємна пригода теж в лісі і теж із – за лінощів?
Слайд 58
Казка «Пригода з автобусом»
Бібліотекар.
Що він завжди буркотів
Працювати не хотів.
Учні.
Не хочу возити по місту людей
Не хочу гудіти, катати дітей!
Візьму та втечу, і поїду я сам
Співати – гудіти полям і лісам.
Бібліотекар. І мабуть загинув би та хто його врятував?
І заразу ж автобус поїхав назад – від птиць і звірят до хороших хлоп’ят
Учень.
Сідайте хлоп’ята,
В автобус у раз!
Я буду катати,
По вулицях вас
Слайд 59
Восьма зупинка – Рідний Київ
Звучить пісня «Як тебе не любити, Києве мій»
Бібліотекар. Історія нашого чудового і древнього міста цікавила дитячу письменницю Н. Забілу. Відколи стоїть на мальовничому березі Дніпра наш Київ? Хто перший оселився
тут? Спираючись на історичні відомості Н.Забіла написала п’єсу про засновників Києва – братів Кия, Щека і Хорива та їхню сестру Либідь. Називається ця п’єса «Троянові діти»
Слайд 61
Дивіться!
Ось вони герої!
Наш вірний захист непоборний щит!
Спасибі Кию, Щеку і Хориву
Сестриці Либідь – дяка і привіт.
Либідь
Привіт усім вам, родичі й краяне,
І цій землі, куди ми йшли колись
З наказу батька нашого Трояна,
Де стали жити й щастя добулись.
Нехай колись забудуть рід Трояна,
Але повік не змовкнуть голоси:
Живи, наш Київ!
Гордість України!
Хай вам щастить на всі віки й часи!
Слайд 62
Бібліотекар. Ви відкриєте для себе цікаві сторінки історії рідної землі, прочитавши п’єсу «Троянові діти», а також розповідь Н. Забіли про столицю нашої Батьківщини« Рідний Київ»
Слайд 63
Запрошуємо вас на лялькову виставу «Зайчикова хата»
Ось і скінчилась наша подорож.
Залишилось артистів нам привітати.
Вони у нас класні
Вродливі, працьовиті та сучасні.
Поверніть до гостей діти та попрощайтеся:
- Бувайте здорові! Всього вам найкращого!
