Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 18.07.2018, 15:22

Первомайська ЗОШ І ст. № 11

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

ДОДАТОК 1

ЛІТЕРАТУРНА ПОДОРОЖ КАЗКАМИ НАТАЛІ ЗАБІЛИ

 

Бібліотекар.

Доброго дня! Рада вітати вас мої читайлики. Які ви гарненькі, як чудово сяють очі, рожевіють рум’яні щічки. У вас хороший настрій? Покажіть його на своїх обличах. Молодці!

У нас сьогодні ніби свято,

Гостей зібралося багато

Встаньте діти, посміхніться,

Гостям нашим поклоніться

Учні

Ми вам раді добрі люди і вітаєм щиро вас.

Бібліотекар

Слайд 1.

Сьогодні ми з вами вирушимо в літературну подорож присвячену творчості улюбленої дитячої письменниці Наталі Львівни Забіли. Я думаю, що всім вам знайоме це ім’я.(портрет Н. Забіли)

Назва нашої літературної подорожі «В казках і в житті».

Яким же видом транспорту ви хотіли б подорожувати?

Я пропоную вам транспорт, яким треба подорожувати саме зараз, коли ви ще живете в країні дитинства.

Учні

Слайд 2.

Ну й чудова залізниця!

Скрізь порядок, як годиться,

Все по справжньому, але…

Всі малі і все мале.

 

Слайд 3

Не вагони – вагонята.

Паровозик – маленя.

Вбрані хлопчики й дівчата

В залізничне убрання.

 

Слайд 4

Хто не вірить – подивіться,

Що за дивні тут діла,

Це – Південна залізниця

Не велика, а Мала.

 

Слайди 5,6,7.

Бібліотекар

Так це Мала Південна дитяча залізниця, якій присвятила свій віршований твір Наталя Забіла, насправді, яка вже існує 60 років в м. Києві. Обслуговують дітей – пасажирів юні залізничники – машиністи, касири, провідники та чергові по вокзалу, хлопчики та дівчатка до 15 років.

Ця дитяча залізниця –

Для дітей – не просто гра:

Тут по справжньому навчитись

Працювати дітвора.

Сьогодні з вами подорожують: чергова по вокзалу – Горгула Катя, провідники – Нікіта та Міша Горгула

Тож бажаю вам цікавої подорожі і бажання читати твори Наталі Забіли.

Вперед із піснею. (пісня «Голубой вагон»)

 

Слайд 8.

Перша зупинка – Біографічна.

Слайди 9-15

Бібліотекар. Н. Забіла народилась в Петербурзі, славетному російському місті. В її родині любили літературу, музику. Мати часто читала вірші, казки. Тому маленька Наталя з малку цікавилась літературою. Вже в чотири роки пробувала писати віршики.

Коли їй було 14 років, сім’я переїхала до України і поселилися поблизу міста Харкова, в містечку Люботин. В 17 років Н. Забіла вже працює вчителькою. Вона дуже любила дітей, тому саме маленьким читачам віддала теплоту свого серця, талант, нелегку творчу працю.

Понад 200 книжок для дітей написала Н. Забіла – це приспівки, лічилки, абетки, віршовані казки, п’єси. Усі твори Н. Забіли охопити неможливо. Сьогодні під час подорожі ми познайомимося з деякими з них ,

 

Слайд 16

Друга зупинка – Чарівна річка приспівок, лічилок.

Бібліотекар. У Наталі Забіли дуже багато творів для маленьких дітей. Поетеса розмовляє з ними мовою матері. Тому поезію Наталі Забіли можна назвати материнською піснею, цікавою, дбайливою

 

Учень.

Ладки, ладоньки, ладусі,

Ой ладусі, ладки!

Де були ви?

  • У бабусі.
  • Що їли?
  • Оладки.
  • З чим оладки?
  • Із медком та солодким молочком.
  • А де брали медок?
  • Доставали у бджілок,

У садку зеленому,

Під рясними кленами;

Під кленами, під липами,

Де ягоди розсипані

  • Хто розсипав?
  • Гуси.
  • Хто збере?
  • Бабуся.
  • Хто поїсть?
  • Дитинка – дівчинка Марійка.

Бібліотекар. Коли ви граєте в ігри, вам обов’язково треба вибирати ведучого, і в цьому завжди допоможе лічилка Наталі Забіли.

Учень.

Мені дуже подобається така лічилочка.

Раз, два – дерева,

Три, чотири – вийшли звірі,

П’ять, шість – пада лист.

Сім, вісім – птахи в лісі.

Дев’ять, десять – полуниці

Хто знайде тому, жмуриться.

 

Слайд 17

Третя зупинка – Озеро віршів.

Бібліотекар. Вірші Наталі Забіли такі звучні, такі бадьорі, такі ласкаві, що від них робиться радісно. Пригадуєте віршик знайомі ще з раннього дитинства: «Сорока – ворона діткам кашку варила»? схожа історія сталася із мамою – сорокою у вірші Наталі Забіли «Сорока – білобока»

Слайди 19-33

 

«Сорока - білобока»

У сороки – білобоки п’ять малят – сороченя.

Усі чисто хочуть їсти. Треба всім їм дати лад.

От сорока – білобока поскакала на поріг

І до хати працювати поскликала діток всіх,

Цей, здоровий, носить дрова,

Той, швидкий, пшоно товче…

Третій в чашку цідить бражку,

А малий млинці пече.

Тільки п’ятий хоче спати,

Помагати не біжить, -

У садку в холодочку ліг на травці та й лежить,

У сороки – білобоки все вже зроблено як слід.

Вся родина й господиня посідали за обід.

Ті – до кашки, ці – до бражки,

Ще й млинців по п’ять, по шість,

А ледащо хай поплаче! –

Хто не робить, той не їсть,

Як почув це братик п’ятий, -

Не схотів на травці спати,

Аж підскочив: - Як це так?!

Я – в господі, я – в городі,

До роботи я мастак!

Ось він в полі бараболю обгортає залюбки,

До городу носить воду, поливає огірки.

Ще й на вишню на найвищу лізе ягідок нарвать.

Вже й приносить вишень досить,

Щоб усіх почастувать.

А сорока – білобока не нахвалиться сама:

- В мене діти працьовиті, зовсім ледарів нема!

 

Бібліотекар. У кожного є своя улюблена пора року. У будь – яку року , прекрасна земля, чотири рази на рік вона змінює одяг, у неї з’являються обнови.

Зі сторінок творів Н. Забіли до нас завітали чотири красуні

Слайд 34

 

«Пори року»

Весна

Весела, гарна й кучерява

Маленька дівчинка Весна

Біжить, сміється, сіє трави,

І пісня ллється голосна.

 

По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну,

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчинку Весну

 

І луки буйно зацвітають,

І свіжим листям гай шумить,

А дівчинка росте, зростає

Не щогодини, а щомить.

 

Слайд 35

Літо

Це не дитя вже – подивіться

На гарну дівчину струнку!

Вона збирає полуниці

І стиглі вишні у садку.

І, світлом сонячним залита,

Слідкує, щоб усе росло…

Її тепер вже кличуть – Літо

Хороше Літечко прийшло!

 

І сонце тепле, й небо синє,

І всюди праця йде на лад.

Вже запашні копиці сіна

На луках вистроїлися в ряд.

 

Слайл 36

Осінь

Дні йдуть – і золота пшениця

Додолу хилить колоски.

Не дівчина вже – молодиця

Виходить в поле залюбки.

 

Турбот і справ у неї досить,

В роботі їй не заважай:

Це працьовита й щедра Осінь

Збирає добрий урожай

 

Ще й помаха пташкам привітно:

  • До вирію летіти час! –

І жовте листя непомітно

З дерев зриває раз у раз

 

Слайд 37

Зима

Вже зникла дівчина колишня

І молодиці вже нема…

І тільки бродить в білій тиші

Бабуся лагідна – Зима

 

Вона вкриває льодом води

Усіх ставків, озер та рік,

Під сніг ховає в полі сходи,

Щоб лютий холод їх не пік;

 

Велить, щоб віхоли гуділи,

Хилить все живе до сну…

І все спочине… І зраділо

Зустріне дівчинку – Весну!

 

Танець «Дівчина весна»

 

Слайд 38

Четверта зупинка – Ботанічний сад.

Слайд 39

Бібліотекар. Світ навколо нас дужу привабливий та цікавий. І ми живемо в ньому як у рідному домі, ім’я якому – Природа. Н. Забіла знає, що юних читачів цікавлять таємниці природи. То ж у своїх віршах поетеса закликає дітвору любити природу і оберігати її. Потрібно чути, що говорить кожна квіточка, що шепоче кожний листочок, бачити красу дерев. Розмовляти із ними як із живими істотами.

- Підемо в гості ми до матінки – Природи.

У світі квіток із лісом розмовлять.

- Йдіть, мої любі, під ноги дивіться,

Травам і квітам ніжно вклоніться.

Ласкаво просимо в царство квітів Н. Забіли.

Слайд 40

Учень

Недавно ще гула метелиця,

Іще лежить в низинах сніг

А вже барвінку листя стелиться

Зеленим килимом до ніг.

Слайд 41

 

Учень

Як зелені списи,

З вогкої землі

Виткнулися в лісі

Проліски малі

 

Слайд 42

Учень

На леваду я пішла б,

Ціла купа там кульбаб.

Ніби сонечка малі,

Посідали на землі.

 

Слайд43

Учень

Лікує хворе серце

Конвалія ота,

Що в лісі край озерця

Весною розцвіта.

 

Слайд 44

Учень

Сонце, смійся!

Дощик, лийся

Линьте краплі до землі!

Щоб на грядках у зернятках

Кріпли паростки малі.

Прийде літо.

Будуть квіти, будуть в мене восени

У віночку на головці

Чорнобривці запашні.

 

Слайд 45

П’ята зупинка – Зоопарк.

Бібліотекар. Мудра природа навчає нас завжди і всюди. Птахи вчать нас співати, бджілки – старанно працювати, мурашки – будувати. У природи є чимало таємниць. Щоб їх зрозуміти потрібно бути уважними та спостережливими.

Тож помандруємо лісовими стежинами разом з Наталею Забілою.

Слайд 46

 

Учень

Поміж дерев, найстаршим віком,

У гущавині серед трави

На сто дверей і двісті вікон

Стояв будинок мурашви.

 

Слайд 47

Учень

Неподалік, же тихо дзенькав

Серед трави ясний струмок,

Бджілок родина чималенька

Вселилась в гарний теремок.

 

Слайд 48

Учень

Очеретяна хатина

Біля річечки була,

І жила у ній родина

Не велика, не мала:

Жабка – дід і жабка – бабка,

Мама – жабка, тато – жабко

І веселе маленя

Жабенятко – жабеня

 

Слайд 49

Учень

Коли це раптом гілка над нами –

Тільки хрусь!

Сміється з гілки білка:

  • Я зовсім не боюсь,

Я високо стрибаю далеко від землі

Безпечну хатку маю на дубі у дуплі

Слайд 50

 

Шоста зупинка – Лісова школа.

Бібліотекар. Щойно ми прибули до казкового лісу, де є школа для лісових мешканців.

До лісу йдемо, поспішайте,

Увагу, фантазію, кмітливість збирайте!

Бо лісові звірята вирішили перевірити чи добре ви вмієте відгадувати загадки. Та загадки не прості, а лісові.

Учень

По лісі стежинкою

Дівчинка йшла

І раптом клубочок

На стежинці знайшла.

Хотіла торкнутись –

Ой, що ж то за жах!

Цей сірий клубочок

Увесь в колючках. (Їжачок)Слайд 51

 

Учень

Хто на дереві над нами

Туки – туки – тук?

Прибиває щось гвіздками

Туки – туки – тук!

Робить він корисну справу,

Туки – туки – тук!

Ще одягнений яскраво

Туки – туки – тук! (Дятел) Слайд 52

 

 

Учень

Ой якісь цікаві звірі

У хатинці тут живуть!

Довговухі, зовсім сірі…

Хоч би знати як їх звуть! (Зайчик) Слайд 53

 

Учень

На грядці де росте редиска

Сидить якийсь не знаний звір,

На спині в нього сіра миска

І ніжки висунулись з дір.(Черепаха) Слайд 54

 

 

Слайд 55

Сьома зупинка – Казкова галявина

Бібліотекар. Твори Н. Забіли важка уявити без казок. Розгорніть книгу казок Н. Забіли і ви потрапите до дивовижного світу фантазії та цікавих пригод. В них багато вигадки, багато ніжності, щоб було і цікаво, і повчально, і мальовниче.

Сьогодні до нас завітала дівчинка, героїня казки Н. Забіли.

 

 

 

 

Слайд 56

 

Була собі одна маленька дівчинка. І була вона така ледача, якої ще світ не бачив. Ніколи нічого не робила, тільки спала, пила і їла. Всі діти охайні та чепурні, а в нашої дівчинки руки брудні, платтячко в неї засмальцьоване. От діти і співають їй пісеньку:

 

Ой ти ж дівчинко негарна,

Неохайна, нечупарна

Подивись на себе.

Вимий ручки, вимий личко

Позав’язуй черевички,

Одягнись як треба,

Бо як будеш бити байди

Серед нас не знайдеш

Приятелів, друзів

Ні з ким буде тобі гратись,

Будуть всі тебе цуратись

По усій окрузі.

 

А дівчинка їм відповідає:

 

От і ще мені турбота –

Лагодить одежу!

Працювати неохота

Краще я полежу.

Що з того, що ви мене

Будете цуратись!

Це для мене нестрашне –

Я не хочу гратись!

 

Та діти були дуже добрі, тому все ж вони не цурались лінивої дівчинки.

Якось всі діти зійшлись та пішли в зелений ліс. Взяли з собою кошики, щоб збирати полуниці та гриби. І наша дівчинка, а все таки, за всіма попленталась. Як прийшли діти до лісу, тай хто куди розбрелися. І грибів тут і ягід тут багато. Тож не лінувались малюки – в усіх повні кошики. А лінива дівчинка як прийшла до лісу, вибрала ягідне місце, сіла посеред травиці і давай їсти полуниці.

Додому збираються діти, а їй сподобалось так сидіти. От вона і каже їм:

 

От іще мені турбота!

Не піду додому я

З ранку там в усіх робота

Аж до вечора щодня:

Одягатись, умиватись,

Роно вранці у ставать

Прибирати всі кімнати,

Ще й панчішки зашивать.

Хай це роблять інші діти!

Я не хочу вдома жить

Краще буду в лісі жити

І нічого не робить.

Буду їсти полуниці

Та співать собі пісень,

Буду спати на травиці,

Якщо схочу, цілий день.

 

І вона пішла собі співаючи по лісі і так далеко зайшла, що коли діти стурбувались і кинулись її шукати ніде не знайшли лінивої дівчинки.

Якби не лінувалася вона працювати як усі діти, не довелося б її у лісі в голоді та в холоді сидіти, і жила б вона в дома, а не в дуплі, і були б у неї подруги та приятелі…

 

Дівчинка: Прочитайте цю казку діти і ви дізнаєтесь, які неприємні, страшні пригоди трапились зі мною в лісі із – за моїх лінощів.

Ну тепер уже цьому кінець.

Дайте мені швидше гребінець,

Розчешу я собі волосся,

Щоб лякатися вам не довелося.

Несіть мені води та мила

Зараз стану я чиста й біла,

А потім дайте голку й нитки,

Позашиваю я всі дірки.

 

Слайд 57

І почала дівчинка знову вдома жити й працювати та гратися з іншими дітьми. І всі її полюбили.

 

 

Бібліотекар. Пригадайте діти.
. з ким ще сталась неприємна пригода теж в лісі і теж із – за лінощів?

 

Слайд 58

Казка «Пригода з автобусом»

 

Бібліотекар.

Що він завжди буркотів

Працювати не хотів.

 

Учні.

Не хочу возити по місту людей

Не хочу гудіти, катати дітей!

Візьму та втечу, і поїду я сам

Співати – гудіти полям і лісам.

 

Бібліотекар. І мабуть загинув би та хто його врятував?

І заразу ж автобус поїхав назад – від птиць і звірят до хороших хлоп’ят

 

Учень.

Сідайте хлоп’ята,

В автобус у раз!

Я буду катати,

По вулицях вас

 

Слайд 59

Восьма зупинка – Рідний Київ

Звучить пісня «Як тебе не любити, Києве мій»

Бібліотекар. Історія нашого чудового і древнього міста цікавила дитячу письменницю Н. Забілу. Відколи стоїть на мальовничому березі Дніпра наш Київ? Хто перший оселився

тут? Спираючись на історичні відомості Н.Забіла написала п’єсу про засновників Києва – братів Кия, Щека і Хорива та їхню сестру Либідь. Називається ця п’єса «Троянові діти»

 

Слайд 61

Дивіться!

Ось вони герої!

Наш вірний захист непоборний щит!

Спасибі Кию, Щеку і Хориву

Сестриці Либідь – дяка і привіт.

 

Либідь

Привіт усім вам, родичі й краяне,

І цій землі, куди ми йшли колись

З наказу батька нашого Трояна,

Де стали жити й щастя добулись.

Нехай колись забудуть рід Трояна,

Але повік не змовкнуть голоси:

Живи, наш Київ!

Гордість України!

Хай вам щастить на всі віки й часи!

 

Слайд 62

Бібліотекар. Ви відкриєте для себе цікаві сторінки історії рідної землі, прочитавши п’єсу «Троянові діти», а також розповідь Н. Забіли про столицю нашої Батьківщини« Рідний Київ»

 

Слайд 63

Запрошуємо вас на лялькову виставу «Зайчикова хата»

Ось і скінчилась наша подорож.

Залишилось артистів нам привітати.

Вони у нас класні

Вродливі, працьовиті та сучасні.

Поверніть до гостей діти та попрощайтеся:

- Бувайте здорові! Всього вам найкращого!

 

 

 

 

Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz