Додаток 2

УСНИЙ ЖУРНАЛ

«Диво,  ім'я  якому — книга»

Слайд 1.

Бібліотекар.

Дорогі діти!Я  рада вітати вас на усному журналі, який називається «Диво, ім’я якому — книга».

Слайд 2.

Бібліотекар.

У народі, кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Чи зможе окрема людина прожити без книги? Напевне, так. Погано, нудно, нецікаво, але зможе. Та людство — ні. Книги — це пам’ять. Саме із книг ми дізнаємось, як Живуть народи різних країн, як розвивають­ся наука, техніка, дізнаємося про природу, істо­рію, великі відкриття. З давніх-давен учені, пись­менники, філософи відображали в книжках знан­ня, досвід свого покоління, свої думки, прагнення, і книги зберегли все це для нащад­ків. Ось вона, книга, така звична для нас. Лежить перед нами, а в ній міста, люди, визначні події. Лежить нерухомо, але може перенести нас в іншу країну швидше літака. Може перенести в мину­ле й майбутнє. Читаючи книжки, ми заглиблює­мося в долі героїв, разом із ними радіємо й су­муємо, переборюємо випробування, звершуємо подвиги. Хіба не ДИВО?

1 учень.

Благословенна та ясна година,

Коли буквар до рук бере дитина,

Коли читає «Кобзаря» юнак.

Коли Франка «огромнії сонети»

Підносять дух, коли говорить Гете,

ШекспІр, Міцкевич, Лєрмонтов, Бальзак.

Слайд З.

1 учень.

 Споконвіку книги користувалися величезною пошаною в усіх народів світу. 

І наш народ звичайно, не є винятком. Український народ завжди славився своєю мудріс­тю. Він здавна високо цінував книгу.

2 учень.

Про роль і значення книги розповідає нам усна народна творчість, зокрема прислів’я і приказки. Таких фольклорних перлин у нашій мові надзвичайно багато. Недарма в народі кажуть: «Книга вчить, як на світі жить».

1 учень.

Книжка, мовчки все розкаже.

2 учень.

Книжку читай — розуму набирай.

1учень.

Книжка — маленьке Віконце, а через ньо­го весь світ видно. *

2 учень.

Людина без книги — як риба без води.

1 учень.

Не на користь книжку читати, коли тіль­ки вершки хапати.

2 учень.

Усі ці прислів’я та приказки говорять про любов та велику пошану наших пращурів до книги.

Бібліотекар.

Дійсно, книга відіграє величезну роль і в житті цілих поколінь, і в житті кожної люди­ни. Книга у своєму розвитку пройшла надзвичай­но довгий і складний шлях.

Який? Про це нам розкажуть юні дослідни­ки. Перша сторінка нашого журналу розповість про найперші сторінки книг.

Перша сторінка «Давні писемні пам'ятки»

1-й учень.

Слайд 4.

Давайте подумки перенесемося на багато років назад. Перша людина жила, розвивалася, набувала певного досвіду життя.

Слайд 5.

Книжок у стародавні часи ще  не було. Проте  й тоді люди  намагалися зберегти й передати свій досвід і знання нащадкам.

Слайд 6.

Тож «сторінками» перших книжок були камені, сокири, вояцькі щити, стіни печер. Так з’явилося малюнкове письмо, яке вчені назвали «кам’яною книгою».

2-й учень.

Минув час... Люди зрозуміли, що ка­мінь — не зовсім зручний матеріал для письма. Він займає багато місця, потребує багато часу для обробки. Людина починає пошук іншого матері­алу — більш зручного. І цей матеріал було зна­йдено.

Слайд 7.

Мешканці Межиріччя (Месопотамія) використовували для цього глину. Вони робили гли­няні плитки, на яких спеціальними паличками ви­давлювали знаки, схожі на трикутні клини. Потім ці глиняні таблиці сушили на сонці або обпалю­вали в печі та складали в спеціальний ящик. Так з’явився клинопис і глиняні книжки. До наших ча­сів дійшло чимало таких пам’яток.

1-й учень.

Значення книг підкреслює те, що часто бібліотеки збирали царі, князі.

.

Слайд 8.

 Так, Ассирійський цар  Ашшурбаніпал організував  у XI столітті до н.е.  величезну бібліотеку, що вміщувала 22 тисячі глиняних табличок. Пожежа знищила палац царя, але бібліо­тека вціліла.

2-й учень.

Слайд 9.

У Стародавньому Єгипті більш зручним і легким матеріалом для книг став папірус. Виготовляли його з очерету, який ріс на берегах ріки Ніл. Спочатку розрізали довгу стеблину й діставали з неї серцевину. Потім рослину розправляли й ви­сушували. На пласких рослинних стрічках можна було писати й наносити зображення.

1-й учень.

Аркуші папірусу були тендітні, на зги­нах ламалися, тому стрічки ці склеювали і скру­чували в сувій. Книгу так і називали «книга-сувій». В античну епоху папірус був основним ма­теріалом у всьому греко-римському світі.

2-й учень.

Слайди 10-11.

Римський імператор  Олександр Македонський заснував бібліотеку в Єгипті. Бі­бліотеку назвали «пам’яткою людства». У ній на­лічували 70 000 сувоїв. Доля бібліотеки трагічна. Її спалив халіф Омар 391 р. н. е., який вважав єдиною потрібного книгою Коран.

Слайди 12-13.

2004 р. було відкрито нову  Олександрійську бібліотеку  на тому ж місті.

Слайд 14.

1-й учень.

На зміну папірусу прийшов пергамент. Пергамент — це спеціально оброб­лена шкіра тварин (телят, ягнят).

Його назва походить від назви міста Пергама, що в Малій Азії, де в II ст. до н. е. почали ви­готовляти цей матеріал. Пергаментні книги були дуже дорогі, бо для однієї книги треба було забити цілу череду тварин.

Слайд 15.

Спочатку його також скручували в сувої.

2-й учень.

Слайд 16.

За свідченнями вчених, берестяні грамоти, берестяні  книги виникли на Русі в XI сто­літті. Береста — це березова кора. Літери на бересті дряпали гострим залізним або кістяним стрижнем.  

1-й учень.

Слайд 17.

Винайдення паперу - видатна подія в історії людства. Винахідниками паперу були китайці. До винаходу паперу в Китаї писа­ли або на бамбукових дощечках, або на шовку.

2-й учень.

Слайд 18.

105 р. н. е. китаєць Дай Лунь придумав, як робити папір із бамбукового дере­ва, якого в Китаї було багато, з ганчір’я та старих рибальських сіток.

1-й учень.

Слайд 19.

Все це він зміщував із водою, перетирав, викладав на спеціальну форму - дерев’яну раму й сито з бамбука. Після сушіння на сонці цю масу розгладжували з допомогою ка­міння. У результаті отримали міцні аркуші паперу.

Друга сторінка

«Рукописні книги Київської Русі»

Бібліотекар.

Слайд 20.

А ми переходимо до другої сторінки нашого журналу — «Рукописні книги Київської Русі».

2-й учень.

Книга в Київській Русі була у великій по­шані. «Велика користь буває від учення книжно­го. Книги — це ріки, що напоюють світ», — пише давньоруський літописець.

1-й учень.

Слайди 21-24.

Книги переписували в монастирях. Щоби виготовити одну копію, рукописної книги, потрібно було працювати не один місяць. Кожну кни­гу потрібно було перекласти з грецької або іншої іно­земної мови, адже старослов’янських видань тоді не було. У цій справі була задіяна велика кількість переписувачів, палітурників, перекладачів, художни­ків, майстрів із виготовлення пергаменту, ювелірів.

2-й учень.

Слайд 25.

Київський князь Ярослав Мудрий першим у всій Європі почав приділяти велику увагу читанню.

1-й учень.

Слайд 26.

У Києві при Софійському соборі було засновано першу в Київській Русі бібліо­теку. Відкриття бібліотеки увічнили пам’ятним знаком неподалік головного входу до Софійсько­го собору.

Сліди книжкового зібрання губляться в 1240 році, коли орди татаро-монгол тримали місто в облозі 10 тижнів. Припускають, що томи спустили під землю й десь надійно сховали. До на­шого часу цю бібліотеку не знайдено.

1-й учень.

Слайд 27.

 Книжкові творіння з колекції Ярослава Мудрого були посагом для його дочок. Молодша, Анна, ставши дружиною короля Фран­ції Генріха Першого, відвезла до Версаля частину книжок. Одна з них прославилася: рукописне Єван­геліє увійшло в історію під назвою Рейнського.

2-й учень.

Слайд 28.

На цій київській реліквії із зібрання Ярослава Мудрого всі французькі королі аж до Людовіка XIV сім століть присягали, схо­дячи на престол.

1-й учень.

Слайд 29.

Президенти України  присягають на стародавньому Євангелії — Пересопницькому. Воно на кілька століть молодше за Рейнське. 2011 року відзначали 450-річчя цієї книги.

Бібліотекар.

Для того, щоби книжна мудрість ста­ла доступнішою, необхідно було вдосконалити ви­пуск книг. Кількість книжок стала швидко збіль­шуватися з винайденням книгодрукування.

Третя сторінка «Початок книгодрукування».

Бібліотекар.

Слайди 30-31.

МИ переходимо  до наступної сторінки нашого журналу «Початок книгодру­кування». Я надаю слово нашим історикам, які до­сліджували цей період створення книги.

1-й учень.

Слайд 32.

 Першу друковану книгу виготовлено в Кореї  з 704 по 751 рр.

2-й учень. Книгодрукування в Китаї розпочалося в 1041-1048 рр.

1-й учень.

Слайд 33.

 У середині XV століття в Німеччині запрацював перший у Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга. Саме в ньо­го виникла ідея гравірувати не цілі сторінки від­разу, а робити окремі літери, а потім із них, як із кубиків, складати рядки. З літер рядок за рядком почали набирати книжки.

2-й учень.

Слайди 34-35.

 Перща слов’янська  друкарня була заснована Швайпольтом Фюлем 1491 р. в Кракові.

1-й учень.

Слайд 36.

Перша друкарня у Вільнюсі й Празі заснована білоруським просвітителем

і перекладачем Франциском Скориною у 20-х ро­ках XVI століття.

2-й учень.

Слайд 37.

Першодрукар Іван Федоров. З цим ім’ям пов’язано виникнення російського

й українського книгодрукування.

1-й учень.

Слайд 38.

 1572 року він переїхав  до Львова. Там у 1573-1574 рр.  у монастирі св. Онуфрія він ра­зом зі своїм сином працював над новим виданням Апостола, прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. Іван Федоров ви­передив іноземних майстрів, винайшовши спосіб друкування тексту двома фарбами одразу.

1-й учень.

Слайди 39-40.

У післямові Іван Федоров розповів про свою друкарську діяльність у Москві й Литві та про переїзд до Львова. Там же 1574 року видав перший східнослов’янський Буквар. Ви ба­чите першу сторінку Букваря.

Іван Федоров любив говорити: «...замість пшеничних зерен повинен я духовні зерна сіяти по світу»

2-й учень.

Слайд 41.

На надгробку Івана Федорова написано: «Друкарь книг, пред тем невиданних».

Бібліотекар.

Слайди 42-43.

Найдав­ніша слов’янська Біблія, надрукована в Україні, - Острозька Біблія.

Минали століття, і книга ставала дедалі доступнішою широкому загалу.

Бібліотекар.

Слайд 44.

І хоча немає нічого спіль­ного між середньо­вічним друкарством, де все робили вручну, і сучасною друкарнею, яка об­ладнана новітніми машинами, принцип друкування залишився колишнім. Тіль­ки тепер усі процеси автоматизовані. Зараз створено цілу галузь індустрії - поліграфічну

промисловість.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі —

Стільки книг на землі!

Є великі й малі!

Є легкі і важкі.

На полицях, в столі -

Наші друзі - книжки.

Нині цим скарбом володіє кожен, кожен може (і повинен) черпати з нього мудрість багатьох сто­літь. На цій книжковій виставці представлені кни­ги та статті журналів з історії книги.

Огляд виставки.

►► Четверта сторінка «Цікавинки про книги»

Бібліотекар .

Слайд 45.

У четвертій частині нашого журналу ми поговоримо про незвичайні, цікаві кни­ги, які вражають уяву. Називається ця сторінка «Цікавинки про книги».

Бібліотекар.

Слайд 46.

.Зверніть увагу на книги, які є рекордсменами нашої бібліотеки за своїми роз­мірами. Ось найбільша книга — «Сучасний тлумач­ний словник української мови». У ній 1426 сторі­нок. А ось найменша книга — В. Сосюра «Любіть Україну».

Бібліотекар.

А наші дослідники розкажуть про кни­ги, які стали світовими рекордсменами.

1-й учень.

 Спочатку ми розповімо про книги-ве­летні.

Слайд 47.

Найбільша книга світі вийшла друком 1832 року в Лондоні.

Вона має назву «Пантеон англійських героїв». Її довжина — 5,7 метра, а ширина — 3,7 метра. Розмір літер цієї книжки становить 15 см.

2-й учень.

Слайд 48.

2004 року в Росії видали книгу під назвою «Самая большая в мире книга для малышей». І хоча вона складається всього із 4 сто­рінок і 12 віршів для дітей, у неї гігантські розмі­ри. Висота книги становить 6 метрів, довжина — З метри, а вага — 492 кілограми.

Авторами найбільшої книги для дітей є ві­домі дитячі поети, один із яких Сергій Міхалков. Для доставки книги на XVII міжнародну книжкову виставку довелося використовувати спеціальну платформу. Вантажили книгу 15 чо­ловіків.

1-й учень.

Слайд 49.

Гігантська візуальна одіссея по королівству Бутан вмістилася на 112 сторінках книги розміром 1,52 на 2,13 метра й вагою май­же 60 кілограмів. Гігантський фоліант випускають тільки на замовлення. Сьогодні у світі є 11 таких книжок.

2-й учень.

Слайд 50.

У Британії на виставці Національної бібліотеки

була представлена книга-рекордсмен, висота якої 180 сантиметрів. Книга ці­кава не тільки своїми розмірами, але й історією. У цій книзі зібрано 37 друкованих Карт, які вида­ли 1660 року спеціально для англійського короля того часу Карла II.

1-й учень.

Слайд 51.

А ще є дуже мініатюрні книги, книги-крихітки.

Ось книга «Біблія» — 5 на 5,5 мм, Її видали в Лейпцизі німецькою мовою.

2-й учень.

Слайд 52-53.

Український мікро-майстер Микола Сядристий створив мікромініатюрну книгу «Кобзар» Т. Шевченка.

У книзі 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадрат­них міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книгу зши­то павутиною, обкладинку зроблено з пелюстка без­смертника. На обкладинці — портрет поета й зо­браження хати, де він народився. Через мікроскоп можна навіть прочитати вірші. На слайді ви бачите книгу, збільшену в 700 разів. Для порівняння — по­ряд фотографія, на якій зображено макове зернятко.

1-й учень.

Слайд 54.

На новий запис у Книзі рекордів Гіннесса пре­тендують учені одного з ка­надських університетів. Вони створили книгу, яку можна розгледіти хіба що під електронним мікро­скопом. Розмір мініатюрного видання казки Маль-кольма Чапліна «Маленький Тед з міста Терніп» — 0,1 на 0,07 міліметра. Вартість одного екземпляра унікальної книги — 20 тисяч доларів.

 2-й учень.

С.лайд 55

Але це далеко не найдорожча книга. А яка ж найдорожча? «Трактат про воду, землю й небесні тіла» великого Леонардо да Вій­ні є найдорожчою книгою у світі.

1-й учень.

Слайд 56.

1994 року цю книгу купив за 24 мільйони доларів засновник компанії «Майкро-софт» Білл Гейтс.

2-й учень.

Слайд 57.

«Лестерський кодекс» є думками й висновками Лео­нардо да Вінчі на різну науко­ву тематику. На 18 пергаментних сторінках Лео­нардо розмірковує про будову і властивості міне­ралів, води, повітря, світла.

1-й учень.

Книга прикрашена ілюстраціями самого Лео­нардо да Вінчі. Родзинка раритету це особливий дзеркальний шрифт, яким вона надрукована. Тобто прочитати її можна тільки з допомогою дзеркала.

2-й учень.

Слайд 58.

А ось інша книжкова дивовижа — книга-кішка. Кішка навіть уміє нявчати.

1-й учень.

Слайд 59.

А ось у цій книжці-подушці текст розташований таким чином, що, читаючи її, людину хилить у сон.

 2-й учень.

Слайд 60.

А ще є книга-нічник.

Бібліотекар.

Фантастичними ви­глядають числа, які вказують на тиражі деяких книг. Найпопулярніша книга — Біблія. У період з 1885 по 1999 роки було прода­но 3,88 мільярда примірників.

Лідером серед популярних письменників ось уже кілька десятків років залишається Агата Крісті. 78 її детективів перекладено 44 мовами світу й ви­дано тиражем більше двох мільярдів екземплярів.

Друге місце посідає «Книга рекордів Гіннеса». Вперше була видана 1955 року. До 2000 року її сукупний тираж склав 85 мільйонів екземпля­рів. Книги-рекордсмени з продажу — «Віднесені вітром» Маргарет Мітчелл, «Вбити пересмішни­ка» Харпер Лі, «Долина ляльок» Жаклін Сюзанн. Звертаю вашу увагу на книги — лідери видання, які є в нашій бібліотеці.

Огляд книжкової виставки «Книги — діти розуму».

Бібліотекар.

Завершуючи наш усний журнал, хочу запросити всіх присутніх відвідати нашу шкіль­ну бібліотеку.

2-й учень.

Тут книги розумні спокійно живуть

У тихій величній світлиці,

А двері широкі, відкриті ведуть

До знань золотої скарбниці.

Ведуть нас в незнане книжки,

Розрадять, коли нам нелегко.

Для нас зберігає їх довгі роки

Шкільна бібліотека.

Лунає пісня «Шкільна бібліотека».

Завантажити презентацію